розкудлачений

[rozkudlɑt͡ʃɛnɪj] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Який має розкудлане, розпатлане волосся або шерсть; з безладним, неохайним волоссям.

  2. Переносно: неохайний, безладний, розпатланий (про зовнішній вигляд, стан чогось).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розкудлачений, р. розкудлаченого, д. розкудлаченому, з. розкудлаченого, о. розкудлаченим, м. розкудлаченім, к. розкудлачений

Більше записів