розкудлаченість

[rozkudlɑt͡ʃɛnistʲ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Властивість або стан того, що є розкудланим; неохайність, недоглянутість, безладність (переважно про волосся).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розкудлаченість, р. розкудлаченості, д. розкудлаченості, з. розкудлаченість, о. розкудлаченістю, м. розкудлаченості, к. розкудлаченосте

Більше записів