Значення
-
Властивість або стан того, що піддалося критиці; факт або ступінь суспільного чи професійного осудження, засудження.
-
У менш поширеному вживанні — схильність до критики, критиканства.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розкритикованість, р. розкритикованості, д. розкритикованості, з. розкритикованість, о. розкритикованістю, м. розкритикованості, к. розкритикованосте