Втратити здатність тверезо мислити або контролювати себе через захоплення, захват, сильне хвилювання або подібний стан; запаморочитися (часто від успіху, влади, слави).
розкружалитися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Словник Української Мови
Буква
Втратити здатність тверезо мислити або контролювати себе через захоплення, захват, сильне хвилювання або подібний стан; запаморочитися (часто від успіху, влади, слави).
Відсутні