Значення
-
Втратити кріплення, зв’язок із чимось, стати вільним від того, що утримувало, закріплювало.
-
(у спеціальних галузях) Втратити жорсткість, стійкість конструкції або її елементів; стати рухомим, нестабільним.
-
(переносно) Позбутися внутрішньої стриманості, стати розкутим, розв’язаним у поведінці.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я розкріплюся, ти розкріпишся, він розкріпиться, ми розкріпимося, ви розкріпитеся, вони розкріпляться