розкріплюватися

1. Втрачати кріплення, ставати менш закріпленим або зв’язаним; відкріплюватися, відв’язуватися.

2. Перен. ставати менш стриманим, звільнятися від внутрішніх обмежень; розкутуватися, розв’язуватися (про поведінку, почуття тощо).

3. Спец. (у військовій справі) залишати позицію, район, де був закріплений; зніматися з оборонних рубежів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |