1. (про конструкцію, елемент будівлі) Звільнений від кріплення, опори; такий, що не має достатньої підтримки з боків або знизу.
2. (перен., про людину або її стан) Позбавлений внутрішньої стійкості, самоконтролю; розкутий, розв’язаний.
3. (у техніці, про механізм, деталь) Приведений у стан, коли з’єднання або фіксація послаблені або зняті; вимкнений із закріпленого положення.