розкріпачений
[rozkripɑt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Який звільнений від кріпацтва, позбавлений кріпацької залежності (про людину).
-
Який позбавлений гніту, пригнічення, обмежень; той, що набув свободи, незалежності (у переносному значенні).
-
Який став розкутим, розв’язаним, перестав стримуватися (про почуття, сили тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розкріпачений, р. розкріпаченого, д. розкріпаченому, з. розкріпаченого, о. розкріпаченим, м. розкріпаченім