1. Історичний процес скасування кріпосного права, звільнення селян від кріпацтва.
2. Переносно: звільнення від будь-якої форми гніту, поневолення, моральної чи економічної залежності; набуття свободи, незалежності.
розкріпачення
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Відчувалося поступове розкріпачення думки, свідоме переступання меж дозволеного та й розширення цих меж. Нові вітри набирали сили.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: іменник (однина) |