розкріпачення

[rozkripɑt͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Історичний процес скасування кріпосного права, звільнення селян від кріпацтва.

  2. Переносно: звільнення від будь-якої форми гніту, поневолення, моральної чи економічної залежності; набуття свободи, незалежності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розкріпачення, р. розкріпачення, д. розкріпаченню, з. розкріпачення, о. розкріпаченням, м. розкріпаченні, к. розкріпачення

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів