Словник Української Мови
Буква
1. (Про одяг, тканину) Такий, що має розрізи, прорізи або спеціально вирізані деталі як елемент крою чи декору.
2. (Перен., розм.) Сильно пошматований, порваний, має численні розрізи або тріщини.
3. (Перен., розм. про людину) Надто втомлений, виснажений, знесилений.
Приклад 1:
Той перевів очі на розкраяний Жбуром червономорозя-ний рябий кавун, що на білому звійцеві, на білій кошмі здавався іще жаркішим. Наливайко, не кваплячись, узяв крайню від себе скибку, вибив з неї об кухлика чорні кавунячі зерна і простягнув її хлопчику.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”