розковка

[rozkoʋkɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (техн.) Процес ковки металевої заготовки з метою надання їй певної форми, подрібнення структури або покращення механічних властивостей; обробка металу тиском за допомогою молотів, пресів тощо.

  2. (перен., розм.) Процес активного втручання з метою зламу чи подолання чогось твердого, закріпленого, непоступливого (наприклад, оборони противника, опору).

  3. (перен., розм.) Енергійні дії, спрямовані на виявлення, розкриття та ліквідацію чогось негативного, закритого (наприклад, злочинного угруповання, таємної мережі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розковка, р. розковки, д. розковці, з. розковку, о. розковкою, м. розковці, к. розковко

Більше записів