розкотистий

Розкотистий (від “розкотитися”) — такий, що має здатність широко або легко котитися, розкочуватися; розлогий, розкидистий, що займає великий простір через своє розгортання або розповсюдження.

У переносному значенні: пишний, розлогий, величавий (про стиль мови, вірш тощо).

Приклади:

Приклад 1:
О дев’ятій ранку в коридорах і залах монастиря Сан Джорджо, над однойменним островом та всією лаґуною вже лунав його розкотистий глибинний голос, час від часу підсилюваний гарматної гучності сміхом. Його ще не було видно, однак Ада вже знала, що він тут, і повідомила Стахові: — Мавропуле.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”