розкотисто

Приклад 1:
I твоє отроцтво, якого, вiдхрещувалась, нiзащо не хотiла б iще раз пережити, наздоганяє тебе через двадцять рокiв, випускає з найглухiших пiдвальних закапелкiв твоєї iстоти сплакану й зацьковану дiвчинку‑пiдлiтка, що заповняє тебе цiлком, i лунко, розкотисто регочеться: а що, втекла?… Може, й справдi — раби не повиннi родити дiтей, питає вона себе, мляво втупившись у вiкно: вночi впав перший снiг, але тепер розтанув, i тiльки вiтровi шиби припаркованих уздовж хiдника авт бiлiють телячими лисинками. По хiднику пританцьовуючою ступою бреде негр у яро‑червонiй куртцi й синiй бейсбольнiй кепцi, сховавши руки в кишенi: похолоднiшало.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”