Значення
-
Рідкісне прізвище українського походження, що може мати топонімічні корені або походити від діалектного слова.
-
У спеціалізованій літературі (технічній, діалектологічній) — можлива назва для певного механізму, пристрою або явища, що пов’язане з коченням, розкочуванням (наприклад, елемент гусениці, частина вальцьового агрегату).
-
У місцевих говірках — розповсюдження, поширення чогось (на кшталт “розкот новин”), а також стан інтенсивного руху, метушні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розкот, р. розкоту, д. розкотові, з. розкот, о. розкотом, м. розкоті, к. розкоте