розкот

[rozkot] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження, що може мати топонімічні корені або походити від діалектного слова.

  2. У спеціалізованій літературі (технічній, діалектологічній) — можлива назва для певного механізму, пристрою або явища, що пов’язане з коченням, розкочуванням (наприклад, елемент гусениці, частина вальцьового агрегату).

  3. У місцевих говірках — розповсюдження, поширення чогось (на кшталт “розкот новин”), а також стан інтенсивного руху, метушні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розкот, р. розкоту, д. розкотові, з. розкот, о. розкотом, м. розкоті, к. розкоте

Більше записів