Древослів

Словник Української Мови

розкосичений

Буква

1. Про людину: що має розкосі, широко поставлені очі.

2. Про очі: широко поставлені, з помітною відстанню між собою.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |

Більше записів