1. Проводити час у розкошах, насолоджуватися розкішшю, жити в розкошах.
2. (переносно) Отримувати велике задоволення від чого-небудь, насолоджуватися чимось.
Словник Української Мови
Буква
1. Проводити час у розкошах, насолоджуватися розкішшю, жити в розкошах.
2. (переносно) Отримувати велике задоволення від чого-небудь, насолоджуватися чимось.
Приклад 1:
І повернув лежачий обличчя до Лундика і, трохи звівши голову, закінчив: — Але не довго вам вже розкошувати з чужого! На днях вас усіх, як голопузих горобенят з гнізда, заберуть невблаганні руки і віддадуть на поживу не котам, а катам!
— Осьмачка Тодось, “Старший боярин”