Значення
-
Місце археологічних робіт, де штучно знято верхній шлях ґрунту для дослідження культурних шарів, залишків життєдіяльності або поховань давніх людей; розкопана ділянка.
-
(у геології, гірництві) Відкрита гірнича виробка (карьєр, траншея тощо), створена для пошуку, розвідки або видобування корисних копалин.
-
(переносно) Глибоке, ретельне дослідження чого-небудь, спрямоване на виявлення сутності, прихованих деталей або основ.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розкоп, р. розкопу, д. розкопові, з. розкоп, о. розкопом, м. розкопі, к. розкопе