розконопачений

[rozkonopɑt͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:Р

Значення

  1. Який був позбавлений конопатки або ущільнювального матеріалу (переважно між колодами, брусами тощо).

  2. Переносно: розкутий, розв’язаний, який втратив стриманість, став надто свобідним у поведінці або висловлюваннях.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розконопачений, р. розконопаченого, д. розконопаченому, з. розконопаченого, о. розконопаченим, м. розконопаченім

Більше записів