розколюваність

[rozkoljuʋɑnistʲ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Властивість за значенням дієслова “розколювати(ся)”; здатність до розколювання, поділу на частини, часто стійкість або міцність матеріалу проти такого поділу.

  2. Переносно: схильність до внутрішніх суперечностей, конфліктів, розбрату; стан роз’єднаності, відсутності єдності (про суспільство, організацію, колектив).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розколюваність, р. розколюваності, д. розколюваності, з. розколюваність, о. розколюваністю, м. розколюваності, к. розколюваносте

Більше записів