1. Властивість за значенням дієслова “розколювати(ся)”; здатність до розколювання, поділу на частини, часто стійкість або міцність матеріалу проти такого поділу.
2. Переносно: схильність до внутрішніх суперечностей, конфліктів, розбрату; стан роз’єднаності, відсутності єдності (про суспільство, організацію, колектив).