розколочувати

[rozkolot͡ʃuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:Р

Значення

  1. Розбивати, розтрощувати щось тверде ударом або тиском, змушуючи розпастися на частини.

  2. Розкривати, відкривати щось, зламавши або зруйнувавши замок, засув, печатку тощо.

  3. Перен. Розкривати, виявляти щось приховане, таємне; розгадувати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я розколочую, ти розколочуєш, він розколочує, ми розколочуємо, ви розколочуєте, вони розколочують

Більше записів