розколення

[rozkolɛnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “розколоти” — розділення на частини ударом, розщеплення, розбиття.

  2. Переносно — розпад, поділ чогось єдиного (наприклад, суспільства, організації, віровчення) на окремі, часто ворожі групи; розбрат, роздор.

  3. У геології — властивість мінералів розщеплюватися, ламатися певним чином, утворюючи гладкі поверхні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розколення, р. розколення, д. розколенню, з. розколення, о. розколенням, м. розколенні, к. розколення

Більше записів