розкочегарений
[rozkot͡ʃɛɦɑrɛnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
(про людину) такий, що перебуває у стані сильного збудження, емоційного піднесення або запалу, часто через зовнішній вплив (наприклад, алкоголь).
-
(перен., розм.) такий, що інтенсивно працює, функціонує на граничних можливостях; розпечений, розігнаний до високої активності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розкочегарений, р. розкочегареного, д. розкочегареному, з. розкочегареного, о. розкочегареним, м. розкочегаренім