розклепка

[rozklɛpkɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Технологічна операція або процес кріплення деталей за допомогою заклепок, що полягає в деформуванні (розклепуванні) вільного кінця заклепки для утворення замикаючої головки.

  2. Результат такої операції — сформована замикаюча головка заклепки або місце з’єднання деталей заклепкою.

  3. Розмовне позначення інструменту (наприклад, спеціального молотка, борідки) або пристрою, що використовується для виконання розклепування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розклепка, р. розклепки, д. розклепці, з. розклепку, о. розклепкою, м. розклепці, к. розклепко

Більше записів