1. Властивість предмета, механізму або конструкції, що дозволяє їх складати та розкладати для зміни розмірів, форми або зручності зберігання та транспортування.
2. У математиці (теорія множин, логіка) — властивість операції або відношення, що дозволяє розкласти складний вираз на простіші компоненти за певними правилами (наприклад, дистрибутивність).
3. У лінгвістиці — можливість розкласти складну мовну одиницю (слово, словосполучення) на окремі складові частини (морфеми, слова) для аналізу.