розкіс

[rozkis] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Технічний термін для позначення елемента конструкції (бруса, металевого профілю тощо), встановленого похило між вертикальною та горизонтальною частинами для надання жорсткості та міцності каркасу.

  2. У розмовній мові — широка, розчепірена постава ніг або шикування людей у такий спосіб; розставлені в стійці ноги.

  3. Переносно — надмірна розкішність, пишність, розмаїття чогось (зазвичай у стосунках до стилю життя, оздоблення).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розкіс, р. розкосу, д. розкосові, з. розкіс, о. розкосом, м. розкосі, к. розкосе

Більше записів