розхлябаність

Властивість або стан того, що розхлябане; нестійкість, хиткість, нетвердість у конструкції, кріпленні тощо.

Переносно: неорганізованість, безладдя, недисциплінованість у діях, поведінці або організації чогось.

Приклади вживання

Приклад 1:
Якщо на даній ділянці роботи доводиться використовувати персонал, який не є достатньою мірою ефективним (розхлябаність і працівника, і керівника).
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: іменник (однина) |