1. (спец.) Втрачати кант, край, форму; розвалюватися, розсипатися (про насипні матеріали, вантаж тощо).
2. (перен., розм.) Втрачати зосередженість, дисципліну; починати поводитися розв’язно, нестримано.
розкантовуватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |