Значення
-
Технологічна операція в металообробці, деревообробці або склоробстві, що полягає у знятті гострого краю (канта) з деталі, заготовки або листа шляхом його заокруглення, скосу або обробки для надання певного профілю.
-
У залізничній справі — процес зміщення вантажу на платформі або в вагоні, що призводить до порушення його стійкості та рівномірності розподілу ваги; розвантаження, зсув вантажу з місця.
-
У переносному значенні — порушення стабільності, виведення з рівноваги (системи, процесу, плану); дії, що призводять до дезорганізації або хаосу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розкантовування, р. розкантовування, д. розкантовуванню, з. розкантовування, о. розкантовуванням, м. розкантовуванні, к. розкантовування