розіп'ятий
[rozip'jɑtɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Який зазнав розп’яття — страти шляхом прибивання до хреста.
-
У переносному значенні: який перебуває у стані великих страждань, мук, моральних або фізичних; підданий жорстоким випробуванням.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розіп'ятий, р. розіп'ятого, д. розіп'ятому, з. розіп'ятого, о. розіп'ятим, м. розіп'ятім