1. Який зазнав розп’яття — страти шляхом прибивання до хреста.
2. У переносному значенні: який перебуває у стані великих страждань, мук, моральних або фізичних; підданий жорстоким випробуванням.
розіп’ятий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Як і Ніцше, так і Степан Линник був розіп’ятий на хресті свого пророчого покликання! Один був філософ, другий мистець, але їх життєва й творча доля була однаково трагічна, подібна на долю Едіпа, цього античного царя з Софоклової трагедії.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Частина мови: прикментик () |