Значення
-
Розімлілість — стан, коли щось або хтось стає млявим, безсилим, втрачає твердість, енергію або чіткість форм; ознака розм’якшення, ослаблення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розімлілість, р. розімлілості, д. розімлілості, з. розімлілість, о. розімлілістю, м. розімлілості, к. розімлілосте