Значення
-
Властивість або стан того, що є розімкненим; відсутність з’єднання, контакту, єдності між частинами, елементами або явищами.
-
У техніці, електротехніці — стан електричного кола, коли його контакти розведені, що призводить до переривання потоку струму.
-
У психології, соціології — відчуття відокремленості, відсутності емоційного чи духовного зв’язку з іншими людьми або навколишнім світом; ізольованість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розімкненість, р. розімкненості, д. розімкненості, з. розімкненість, о. розімкненістю, м. розімкненості, к. розімкненосте