розгуджений
[rozɦudʒɛnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
(Про звук, голос) Який став гучним, сильним, дзвінким; розголошений, розлятий.
-
(Перен., розм.) Який став дуже відомим, широко обговорюваним; розрекламований, розшумлений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розгуджений, р. розгудженого, д. розгудженому, з. розгудженого, о. розгудженим, м. розгудженім