розгуба

[rozɦubɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (діал.) Втрата, загублена річ; те, що загубилося або десь залишилося.

  2. (перен., рідк.) Стан розгубленості, збентеження, нерішучості; розгубленість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розгуба, р. розгуби, д. розгубі, з. розгубу, о. розгубою, м. розгубі, к. розгубо

Більше записів