розгуба

1. (діал.) Втрата, загублена річ; те, що загубилося або десь залишилося.

2. (перен., рідк.) Стан розгубленості, збентеження, нерішучості; розгубленість.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |