розгром

1. Повна поразка, нищівна поразка у війні, битві, змаганні або конфлікті, що супроводжується завданням супротивнику великих втрат, руйнуванням його сил, організації або структури.

2. Рішучі та нищівні дії, спрямовані на ліквідацію, знищення чого-небудь (наприклад, злочинного угруповання, шкідливих явищ).

3. (У переносному значенні) Повний безлад, хаос, руйнування, що настали внаслідок якихось дій або подій.

Приклади вживання

Приклад 1:
Після перших митей подивування Юрій розповів козакам, як тут опинився, про розгром, про погоню. Стали думати, що чинити далі.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: іменник (однина) |