розгрішення

1. (релігійне) Дія за значенням дієслова “розгрішити” — звільнення від гріхів, відпущення гріхів через церковний обряд чи покаяння.

2. (переносне) Позбавлення від почуття провини, морального тягаря; звільнення від відповідальності або зобов’язань.

Приклади вживання

Приклад 1:
Хранитель печаті із мого Великого Посту Устиг тільки вмерти, розгрішення дати не встиг… «Цю хвилю розтято на тіло, півтінь і півтон…» Цю хвилю розтято на тіло, півтінь і півтон. Межа перехресна урочища, волхва і лімфи.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”

Частина мови: іменник (однина) |