1. Надавати чомусь гойдального руху, змушувати гойдатися з більшою амплітудою або силою.
2. Перен. робити нестійким, нестабільним, послаблювати, підривати (про явища, процеси, стан).
3. Розмовне: викликати нудоту, відчуття морської хвороби.
розгойдувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Перфецький хотів заховатися від неї в одну з мушель на піщаному дні, але тут поруч із головою виросли ще й руки, дві несамовито великі п’ятірні, й вони почали розгойдувати акваріюм на всі боки, від чого зчинилося страшне хвилю вання, Перфецьким та іншими рибами кидало від стіни до стіни, голова тішилася і реготала, а потім акваріюм вислизнув голові з рук, Стахові потемніло в очах, він ще раз відчув, як падає, як розбивається скло, як разом із водами, рослинами та мушлями він покидає самого себе. Він отямився на зимному цементі підлоги.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: дієслово () |