1. Який знаходиться в русі гойдання, розхитування; розхитаний, розгойдуваний.
2. Перен. Нестійкий, нестабільний, хиткий (про стан, становище тощо).
3. Перен. Про людину: такий, що втратив внутрішню рівновагу, спокій; збуджений, розхвильований.
розгойданий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Пристібнути паски і нехай даленіє і тоне цей розгойданий світ світлих звуків і лагідних німф. Капелюхи — на очі, луна затихає в горах, шарудіння дощу, запах вересу, дальній дзвін.
— Невідомий автор, “098 Mogilnii Attila Kiyivski Konturi”
Частина мови: прикментик () |