розговорити

[rozɦoʋorɪtɪ] Дієслово

Буква:Р

Значення

  1. Схилити до розмови, спонукати когось заговорити, особливо коли людина була мовчазною, несміливою або небагатослівною.

  2. Розбалакати когось, викликати бажання поділитися думками, почуттями, відкритися в розмові.

  3. (У пасивному стані) Стати багатомовним, розговоритися, почати говорити вільно й багато.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я розговорю, ти розговориш, він розговорить, ми розговоримо, ви розговорите, вони розговорять

Більше записів