розгнузданість

Властивість за значенням прикметника “розгнузданий”; стан, поведінка або дії, що характеризуються повною відсутністю стриманості, розкутістю, свавіллям, часто з відтінком розбещеності та нехтуванням загальноприйнятими нормами.

У переносному значенні — надмірна, нестримна виявленість, інтенсивність якоїсь сили або явища (наприклад, стихії, почуттів).

Приклади:

Приклад 1:
Куди забіжить твоя розгнузданість? Навіщо хапаєшся за посаду, не знаючи, чи будеш у ній щасливим?
— Тютюнник Григорій, “Вир”