1. Говорити багато, довго та часто беззмістовно, пафосно або повчально; розводити пусті міркування.
2. Розповідати щось у деталях, часто надто докладно або з зайвим ентузіазмом.
розглагольствувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Не маю охоти розглагольствувати з тобою! Не пхай свого носа туди, де не твоє діло!
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: t.d. () |