розгарячілість

[rozɦɑrjɑt͡ʃilistʲ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Розгарячілість — стан сильного збудження, запалу, пристрасті, що виникає під час гострої суперечки, обговорення або конфлікту; розпаленість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розгарячілість, р. розгарячілості, д. розгарячілості, з. розгарячілість, о. розгарячілістю, м. розгарячілості, к. розгарячілосте

Більше записів