Значення
-
У давньослов’янській міфології — богиня, покровителька родини, жіночої долі та плодючості, яку вважали матір’ю або супутницею верховного бога Рода; часто згадується у парі (Рожаниці) як уособлення долі новонародженої дитини.
-
Заст. та діал. Жінка, яка допомагає при пологах; повитуха, баба-повитуха.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рожаниця, р. рожаниці, д. рожаниці, з. рожаницю, о. рожаницею, м. рожаниці, к. рожанице