Значення
-
Той, хто роздирає щось на частини; той, хто завдає ран, калічить.
-
Заст. Той, хто займається роздиранням туш тварин; різник, каталь.
-
Перен., заст. Про того, хто викликає сильні внутрішні переживання, страждання, душевну розколотість; мучитель.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. роздирач, р. роздирача, д. роздирачеві, з. роздирача, о. роздирачем, м. роздирачеві, к. роздирачу