роздрочення

[rozdrot͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Роздрочення — стан надмірного збудження, підвищеної нервової активності, що виникає внаслідок сильного або тривалого подразнення; перехід у стан дратівливості, неспокою.

  2. Роздрочення — процес або дія за значенням дієслова “роздрочити”; приведення до стану роздратування, збудження.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. роздрочення, р. роздрочення, д. роздроченню, з. роздрочення, о. роздроченням, м. роздроченні, к. роздрочення

Більше записів