Значення
-
Той, хто або те, що розділяє, відокремлює одне від іншого; пристрій, механізм або елемент, що виконує функцію поділу.
-
У техніці та програмуванні — спеціальний символ, знак або послідовність символів, що використовується для відокремлення елементів даних, слів, полів або частин коду один від одного (наприклад, кома, крапка з комою, табуляція).
-
У поліграфії та наборі тексту — друкарський знак або пробіл, що відокремлює слова, склади, розряди чисел чи структурні частини тексту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розділювач, р. розділювача, д. розділювачеві, з. розділювач, о. розділювачем, м. розділювачеві, к. розділювачу