роздати

Приклад 1:
— усі без винятку роздати моїм друзям у Львові та околицях: блакитну, синю й бузкову — Ярославові Д.-Д. (Славцуньові) 269 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ та обидвом його братам, старшому і молодшому; ще іншу бузкову і жовто-зелену — Антонові Суликовському (Цуй- ковському, Цюньковському) як нікчемну частку компенса­ ції за невиплачений борг.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Скiльки худоби роздати на церкви, старцям… Як ось Маруся таки дуженько промовила: — Таточку!..
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 3:
Далi Настя стала роздавати iз скринi усе добро, яке було: що дiвоче, — чи плахточку, чи запасочку, чи сорочечку, чи хусточку, чи що-небудь — роздавала вбогим дiвчатам та сиротам, що нi батька, нi матерi i що їм нiгде узяти; — а жiноче, — то серпанки, то очiпочки бiленькi, то платки на голову, що було наготовлено її дочечцi, — таким же жiночкам та удовам, усе вбогим; так що яка-то велика скриня були повнiсiнька, а тут тобi хоч би що зосталося; усе пороздавала i скриню вiддала на церков божу; i подушки, i рядна, — усе позбувала й царство небесне Марусi i за душу свою i Наумову; а далi i каже, перехрестившись: — Слава тобi, господи, що було що роздати за душу моєї милої Марусеньки i обдiлити добрих людей. Нащо менi теє придане її, коли я i її рiшилась… — А переплакавши, i каже: — Де ж наш ще молодий?
— Самчук Улас, “Марія”