Значення
- (Література) –
(Про особу) Такий, що викликає захоплення своєю красою, миловидністю; чарівний, прекрасний.
- (Література) –
(Про явище, предмет, дію тощо) Який справляє сильне враження своєю красою, величчю, незвичайністю; дивовижний, чудовий.
- (Лінгвістика) –
(У значенні прислівника, розм.) Дуже добре, чудово, прекрасно.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розчудесний, р. розчудесного, д. розчудесному, з. розчудесний, о. розчудесним, м. розчудеснім, к. розчудесний