Позбавити когось ілюзій, приємних очікувань; викликати почуття гіркого розчарування, розладнати чиїсь надії.
Викликати втрату інтересу, охолонути до когось або чогось, переконавшись у невідповідності справжніх якостей ідеалізованому уявленню.
розчарувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тьотя Клава нiяк не чекала, щоб лiнгвiст мiг так скоро розчарувати її. — Подякуй моєму характеровi!
— Невідомий автор, “192 Val Dshniepi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 2:
– розчарувати зáвід (зáводу) – фах, професія заводити, завести (полон.) – тут: звести на манівці; зрадити; обманути загорілий, загоріле серце (з польськ.)
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”
Частина мови: дієслово () |