1. Історичний термін для позначення явища в Україні XVI–XVIII століть, коли окремі групи козаків, селян та міщан, не підкоряючись офіційній козацькій старшині чи польській шляхті, вели самостійний, часто нападницький спосіб життя, займаючись військовими походами, промислами на диких землях, а також розбоями.
2. Переносно — розбишацький, буйний, свавільний спосіб життя або поведінка; розбійництво, бандитизм.