розбирач

1. Той, хто займається розбиранням, демонтажем чогось (наприклад, старих механізмів, споруд).

2. Той, хто аналізує, детально досліджує якусь справу, питання або текст; аналітик.

3. (Рідко) Той, хто розбирає, сортує щось (наприклад, паперові документи, деталі).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |