розбирач

[rozbɪrɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Той, хто займається розбиранням, демонтажем чогось (наприклад, старих механізмів, споруд).

  2. Той, хто аналізує, детально досліджує якусь справу, питання або текст; аналітик.

  3. (Рідко) Той, хто розбирає, сортує щось (наприклад, паперові документи, деталі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розбирачі, р. розбирача, д. розбирачеві, з. розбирача, о. розбирачем, м. розбирачеві, к. розбирачу

Більше записів